Притула Віталій, есе на тему «Значення прав і обов’язків у демократичній державі»
Ми живемо у демократичній країні, де люди вільні і можуть висловлювати свою думку та точку зору. Більшість прав і свобод людини є природними. Вони поступово закріплювалися і так само відмирали у нашій свідомості.
У наші часи, у нашій країні, усі люди народжуються вільними і рівними у своїх правах і вподобаннях. Ми наділені розумом і совістю, і повинні відноситись один до одного в дусі братерства.
Кожен з нас має право на життя, на недоторканість, на рівність перед законом, на справедливий суд, на захист честі і репутації, на громадянство, на свободу думки, совісті , релігії, переконань. Маєм право на участь в управлінні своєю державою, на соціальне забезпечення, на гідну оплату за добросовісну працю, на захист від безробіття, на дозвілля, на освіту, на участь в науковому прогресі та користування його благами. Без цих та інших прав не було б порядку , і хаос поглинув би нас. Життя є найбільш цінним з усіх благ, і права допомагають його зберегти, зробити кращим та комфортнішим.
Громадяни нашої країни мають рівні конституційні права і свободи, тому їм не може бути привілеїв чи обмежень через ознаки раси, кольору шкіри , політичних, релігійних та інших переконань; через етнічне та соціальне походження, майновий стан, місце проживання чи мовні ознаки.
Можна говорити, що всі люди належать до одного і того ж виду і мають спільне походження. Вони народжуються рівними у гідності та правах, і всі вони становлять невід’ємну частину людства. Всі люди чи групи людей мають право відрізнятися один від одного, розглядати себе як таких, що вважаються особливими і водночас рівними серед інших. Різноманіття форм життя і право на відмінність ні за яких обставин не можуть слугувати приводом для расових забобонів.
Ті чи інші обов’язки покладаються на людину не з примх держави чи суспільства. Це робиться тому, що без усвідомлення наявності обов’язків людина юридично і фактично не може користуватися своїми правами і свободами. Невиконання своїх обов’язків певною частиною членів суспільства безпідставно підвищує їх статус на шкоду статків інших членів, права і свободи яких, відповідно, фактично обмежуються. Це у свою чергу порушує баланс інтересів і створює умови для виникнення конфліктів між людьми. Якщо такі випадки набувають масового характеру, вони стають причинами глобальних кризових явищ у суспільстві. Тому зловживання правами і свободами є неприпустимим.
Отже, нам потрібно знати свої права, виконувати свої обов’язки, щоб у нашому світі ніколи не було проблем, непорозумінь, конфліктів, щоб мир і спокій увійшов у наші домівки, щоб ми із впевненістю дивилися в завтрашній день.